Сьогодні на Буковині Щедрий вечір та Старий Новий рік: традиції дня

Напередодні Старого Нового року (за старим стилем 13 січня) в Україні відзначали Щедрий вечір. Вітальників, що ходили з поздоровленнями, називали щедрувальниками, а віншувальні пісні — щедрівками, пише 0372.ua.

Цим самим завершувався період “Святих вечорів”, який тривав від 6 до 12 січня, коли не годилося виконувати будь-яку господарську роботу. Впродовж цього тижня українці влаштовували святкові застілля, ходили один до одного в гості й обов’язково співали колядки.

У день 13 січня починалася підготовка до нового циклу різдвяно-новорічних свят. Господар ретельно прибирав все обійстя, добре годував домашню живність, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. 

13 січня також називали святом Меланки або Маланки (за християнським календарем Меланії — знатної римлянки V ст., яка будувала церкви, згодом стала черницею й силою молитов творила чудеса).

Етнологи твердять, що Маланка — найдавніше українське свято, яке має глибокі прадавні коріння і сягає ще кам’яного віку (неоліту). Бо на західноукраїнських землях Маланка супроводжувалась цікавим театралізованим дійством. Ватаги молоді ділилися на військових персонажів (“старжу”) та звіроподібних (“диганію”). Відповідні маски виготовлялися вдома і передавалися у спадок. Очолювали містерію Маланки лідери – “калфи”, а кульмінацією була боротьба “ведмедів” – найсильніших хлопців кожного кутка села.

“Маланкою” був, як правило, переодягнений дівчиною хлопець. Зазначені персонажі, а серед них були ще й “зірка”, “коза”, “дід”, “циган”, музики, міхоноша (нежонаті парубки) творили т.зв. “живий вертеп” і обходили з щедрівками кожну оселю, вітаючи усіх з наступаючим святом та бажаючи господарям всіляких гараздів: “Щедрий вечір, Добрий вечір, добрим людям на здоров’я!”

Переодягнений у Маланку хлопець повинен був пританцьовувати, таким способом посилаючи господарям щастя та здоров’я. Щедрівки, на відміну від колядок, були переважно світськими піснеспівами. Загалом, обрядодії Щедрого вечора присвячувалися сонцю, а Коляда, яка тривала 12 днів (7―19.01) була цілісною обрядовою системою й іменувалася Святом народження сонця.

До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів, щоб святковий стіл був особливо щедрий.

На Щедру вечерю 13 січня готували, зазвичай, 12 страв: хліб, узвар, смажене м’ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, голубці, рибу, вареники з сиром та іншим начинням. Крім того, випікають спеціальні обрядові хліби — «Маланка» та «Василь» та варять другу щедру кутю, заправлену смальцем. На стіл ставили книші й калачі та запалювали одну або три свічки.

Із настанням сутінок уся родина має одягнути чисте вбрання, застелити скатерки й рушники, обкурити хату травою або ладаном і, прочитавши молитву, розпочати Щедру кутю.

Народні прикмети на 13 січня:

• Напередодні Старого Новогоро кукраще не їсти птицю і рибу,інакше щастя відлетить/попливе. Зате м'ясо свині можна: вона "прикопає" щастя до будинку.
• Не позичайте гроші,а то весь рік в боргах будете.
• Сміття краще не виносити: ризикуєте разом з ним викинути щастя. 
• Якщо господарі добре приймуть колядників, то це принесе їм щастя, і навпаки. 

Іменини сьогодні відзначають: Давид, Йосип, Меланія, Михайло, Петро, Яків.