"Є багато непрофесіоналів, а ще більше тих, що не хочуть вчитися": Софія Федина про проблеми освіти в Україні та на Буковині

Високий рівень освіченості громадян є запорукою розвитку прогресивного та успішного суспільства, а звідси - і розвинутої демократичної держави. У цьому контексті ключовими є рішення та дії центральної і місцевої влади, які створюють підгрунтя для функціонування якісної системи освіти на всіх рівнях її здобуття. І без логічного завершення реформи освіти в Україні не варто чекати покращення не тільки у цій сфері, а й в економіці, медицині, бізнесі, галузі культури тощо, пише 0372.ua.

Ці та інші проблеми обговорили днями під час круглого столу "Європейська освіта та наука у Чернівецькій області" за участі народної депутатки від партії "Європейська Солідарність" Софії Федини. У дискусії взяли участь представники освітньої галузі краю, науковці, експерти з децентралізації та місцевого самоврядування, депутати, представники громадського сектору (Оксана Палійчук, Ганна Скорейко, Сергій Бостан, Уляна Легусова, Василь Максим'юк, Лариса Коврик-Токар, Ірина Барбір-Юрійчук, Вероніка Грицку-Андоній). 

Учасники круглого столу зачепили проблеми реформування системи шкільної та вищої освіти України, питання фінансування освітніх закладів Буковини, якості дистанційного навчання та безпеки учнів, низького рівня оплати праці освітян, зокрема викладачів вишів. Дискутували також про виклики, які постали перед українською освітньою галуззю та шляхи їх подолання.

Зокрема, Софія Федина наголосила, що наразі існують кілька глобальних проблем, з якими стикаються в українській освіті. Найпершою є проблема, пов'язана із непрофесіоналізмом як трендом для різних галузей суспільного життя.

Маємо купу людей, що не тільки не є професіоналами у тій, чи іншій галузі, вони не бажають вчитися і мати знання. Більше того, багато чинних нардепів вважають, що мати диплом не настільки важливо, його можна собі залагодити. Вони перконані, що багато щось досліджувати не варто - навіщо знати минуле, навіщо вивчати наш досвід, адже це є пережитки минулого, давайте жити майбутнім, - каже депутатка.

Вона зауважує, що для багатьох посадовців, владників метод "наукового тику" - це найприйнятніше до того, що зараз ми можемо мати. Хоча, як переконує народна обраниця, у цьому методі якраз полягає друга освітня проблема - українців переконують, що є прості рішення для складних проблем.

Якщо проблема складна, то вона є складна і рішення дуже часто є ще складнішим, аніж саме усвідомлення цієї проблеми. Коли, наприклад, пишуться законопроєкти, то на раз-два-три не можливо щось зовнішньо поміняти, щоб докорінно змінився смисл. Насправді дуже часто треба провести фундаментальну роботу, щоб змінити певні контексти і візію майбутнього, - зазначає народна депутатка.

Зрештою, у ході дискусії прийшли до ще однієї проблеми - серед українців є багато тих, хто не хоче вчитися. Така тенденція стосується не тільки шкіл чи університетів, а загалом суспільства, для якого щоденне навчання впродовж життя не є актуальним.

У суспільстві побутує така думка: "Бачиш, я нічому не вчився, але вже зробив бізнес, я вже побудував кар'єру тощо". Для чого вчитися та вдосконалюватися далі?

Зі слів Федини, таке бачення є хибним та небезпечним своїми незворотніми наслідками.

Цей спосіб, яким послуговується модерновий світ і часто молоді люди, не є правильним, бо сила - у знаннях. Тому, коли при владі опиняються люди, що не оперують знаннями, це все ж негативний, але досвід для усвідомлення наслідків перебування при владі непрофесіоналів. І питання тут не у кількості дипломів, чи їх відсутності. Наявність диплому далеко не означає, що людина освічена і володіє професійними знаннями та навичками. Йдеться про знання та бажання мозку вчитися та пізнавати, - зауважує вона.

Учасники круглого столу погодилися, що на сьогодні значним викликом для освітянської спільноти є складне питання: як змусити людей аналізувати все те, що відбувається навколо, не бути байдужими до знань, прагнути до поступального якісного руху? Як дати зрозуміти сучасній молоді, що інформація, здобута легким скроленням телефону, не може претендувати на справжні знання? З цього учасники дискусії роблять висновок, що освітяни мають стати на один рівень швидкості суспільних змін. Вчителі, викладачі, посадовці різних рівнів повинні перенести акценти в освітній галузі так, щоб сучасна молодь зрозуміла, що наука і освіта не є позавчорашнім днем, а це - модно, прогресивно, круто.

Насамкінець, народна депутатка наголосила, що від себе окремо внесла пропозиції до бюджету України на 2021 рік, у яких передбачається збільшення фінансування на науку і молодих науковців та вчених. За її словами, питання освіти не були представлені належним чином у новому бюджеті. "Окремі статті, зокрема, наукової підтримки взагалі кудись поділися з рядочків бюджету, хоча кажуть в уряді, що вони є у загальному масиві проблематики", - зауважує вона. 

Сьогоднішні інвестиції в науку, освіту та, зрештою, молоде покоління є ключовими для розвитку української державності, - Софія Федина.

Читайте також: Цікаві факти про Чернівці, які ви могли не знати

Шкарлет розповів, скільки іноземних студентів здобувають освіту в Україні